Якщо порівняти книгу з напоєм, то роман Марка Леві "Следующий раз" - це загадковий коктейль, смак якого відкривається не відразу і не кожному.
Спочтаку здається, що це мікстура від кашлю. Смак досить знайомий з дитинства, нагадує буденну розповідь любителя мистецтва, який шукає цінну картину.
Потім відчувається м'який аромат таємниці. Така загадковість притаманна бейлісу. Спочатку щось гіркувате і гостре. А потім молочно-горіхове тепло огортає свідомість. Читач, разом із головним героєм, починає вірити, що таємнича картина таки існує.
Далі у склянці дуже доречно з'являється потужний енергетик, який не дає заснути навіть попри біль у стомлених очах. Ми пірнаємо у світ мистецтва, містики та пошуків.
Коли в сюжеті набруньковується натяк на заборонені, але попри все ніжні та справжні почуття, на губах відчувається присмак гарячого шоколаду з корицею.
І ось нарешті, коли таємниця кокетливо дає себе пізнати, читача, ніби струмом, пронизує холодне мохіто. Лід повертає думки до реальності, м'ята освіжає уяву, а ром допомагає справитися з хвилюванням...
У склянці цього твору є все: мистецтво, дружба, любов, холодний розрахунок, теплі почуття, реінкарнація і містика. Якби мені довелось визначити жанр твору, я б сміливо назвала таку суміш пригодницько-детективним психолого-екзистенційним трилером.
Настрій: коктейльний
Зараз звучить: Сплин - Двое не спят

Дуже цікаве і незвичне порівняння. Після вашого повідомлення виникло бажання прочитати цю книгу. "Между небом и землей", "Встретиться вновь" і "Семь дней творения" мені сподобались, а ось на неї чомусь не звернув увагу...
ВідповістиВидалитиметою цього посту власне і є зацікавити потенційних читачів до цієї книги)))
ВідповістиВидалити