Думала, що то метелики у животі зривались у невагомий політ. Ну принаймні років
з 14 я була впевнена, що саме ці крилаті мрійники зворушують все всередині і змушують
мимоволі посміхатися. А виявляється, то не метелики, аж зовсім ні…
Насправді, то здіймались сторінки книги, що я пишу вже стільки років
поспіль. Книги, в якій багато помилок, пропущених рядків, перекреслених, але
незнищенних абзаців, фотографій, малюнків, мрій, бажань, страхів і почуттів. І
кожного разу, коли дивлюсь у [здавалося б] саме ТІ очі, невловимий порух вій змушував сторінки
тривожно перегортатись і сколихувати мереживо душі знову і знову.
Гортаючи сторінки, не кожен вчитується, далеко не кожен бачить прихований
зміст, що так вправно ховається між рядками банальностей.
А тобі я б дозволила погратись моїми словами, скласти білий вірш і
процитувати тихенько на вушко. Читай мене повністю. Ковзай по літерах поглядом,
а відчувай серцем. Виділяй маркером основне, переписуй олівцем улюблене і
виучуй напам’ять
таємне…Читай мене повністю, після того, як пролистаєш черговий бестселлер зі знижкою...
Настрій: повітряний
Зараз звучить: Arshad - Girl on Fire
круть
ВідповістиВидалитиХі...дякую
Видалити