У трьох словах

Я відчувала тебе на деньці кожної чашечки чаю. Тому й не пила його з цукром, щоб не зіпсувати твою терпкість. І досі не п'ю, бо думки звикають до смаку, до сміху, до втіхи.

Я впізнавала тебе в очах інших, не тих, не таких, не моїх.

Я чула твій голос поміж рядками улюблених книг, прочитаних мовчки, душею, без ком та тире.

А ти десь ховався в обіймах чергових, своїх, не моїх.

Але я ще вірю, що ми не пройдемо повз нас, не таких і чарівних...