і зрозумію, що залежна
від подиху твого тепла.
Згорнусь клубочком біля тебе,
віддам шматочок свого неба.
якби...якби я це могла.
Зварю тобі смачної кави,
гарячу чашку рукавами
схоплю й наллю тобі тепла.
Засну в обіймах на хвилину
Таку солодку, невловиму..
якби...якби я це могла...
якби...якби я це могла...
Гарний вірш! Пронизує до глибини душі!
ВідповістиВидалити