
Одного березневого вечора 3 абзаци книги, абсолютно не пов’язаної з мовами, та ідея, підкинута другом-книголюбом, взявшись за руки надихнули мене на написання наступних речей. Я - філолог і наразі гризу граніт філологічно-педагогічних наук. Маю сказати, що мова – це далеко не камінь. Це щось м’якше і стовідсотково смачніше. Типу печива. Так-от…якщо мова – це печиво, то які витвори кондитерської майстерності можна знайти в її пекарні?...
Українська…Для мене рідна мова – це печиво на пряженому
молоці. М’яке, тендітне, з теплим ароматом та ніжним смаком
дитинства. Воно зазвичай таке крихке, бо в цій мові багато тонкощів та
таємниць. Скажу вам по-секрету, якщо ця мова лунає з вуст особливої серцю
людини, то рожевощокі хлоп’ята із стрілами в
рученятах підсипали в печиво ваніль…
Англійська…Вівсяне печиво, однозначно. І не тільки тому,
що істинні англійці не уявляють початок дня без вівсянки. Більше тому, що це
печиво – класика. На перший погляд відоме всім і досить просте. Але варто
лишень відкусити шматочок – як розумієш, що не з простого тіста зроблена ця
піченька! Вірте мені, я філолог. Скільки цього печива вівсяного з’їла на ніч, а все рівно в рецепті залишились білі плями і
часто доводиться готувати «приблизно так».
Німецька…Галетне печиво. З висівками. Стримане, скромне,
але дуже корисне і по-своєму смачне. На перший погляд – сухе і тверде, але
варто додати джему чи меду – і це найкраще частування для душі. Чого тільки
варте моє улюблене «Pfersig» (пфеазіхь) – персик)))
Іспанська…Для мене це пісочне печиво зі згущеним молоком
всередині. Дещо тягуче, але таке солодке. Його багато відразу і не з’їси, навіть з чаєм чи молоком. Це печиво «для особливого
випадку», його треба куштувати порціями, насолоджуючись. Можливо, через це в
навчальному плані філологів мого УНІка іспанської було, скажімо, тільки щоб
попробувати.
Смачного, філологи і нефілологи) Любіть мови!
Настрій: краще змовчу
Зараз звучить: Арсен Мірзоян - Тісто


Як влучно (виявляться!) можна описати Те, до чого не торкнешся... Тим, що таке близьке серцю... й шлунку с(:
ВідповістиВидалитиВікторія, Браво !
Приємно написано і чудово розкрито особливості кожної "смачності". Навіть не куштувавши особисто "безе" та деякі інші різновиди, віриш Автору на слово, що саме так воно і є, так як він вміло і достовірно описав уже знайомі тобі речі, і ти поділяєш його думку. ;)
ВідповістиВидалити