Прикінцево

Стан підвішеності на межі статусів лоскоче не тільки ребра 

а пошук істини, цілі й призначення нагадує хребет зебри 

В нічному потязі відчути потяги до чийогось подиху 

А потім шквали обаз, ляпаси совісті - то лише протяги 

Фіранка зачухана, скло заплямоване замріяним поглядом, 

Бо весна вже залізла бід блузку бузком і тюльпановим спогадом 

Хоч би не забути, що в пошуках его і власного порту 

Треба тримати чашку какао, серветки вологі і ніж у шортах, 

Бо раптом хтось трапиться з пакетом тривожностей

 і творожним тортом...

Настрій: годиться

Зараз звучить: Океан Ельзи - Коко Шанель