Зізнання Ангела

Ти чуєш шелест моїй думок на світанку. Я говорю титрами солодкого сну, де ти літаєш і знаєш, що це [не] сон. 

Ти бачиш мене між рядками прочитаних книг. Я підказую, де варто зупинитися і поставити крапку. 

Ти відчуваєш мене на дні чаю з бергамотом. Я наповнюю твою душу мереживним теплом. 

Ти кожного дня знаєш, що я поруч. Іноді відчуваєш мій ванільно-солодкий присмак на губах, а час від часу ховаєш мене в гаманець до потертих жетонів метро.  

Буває, ти забуваєш про мене, але я завжди поруч. Я малюю тобі в лабіринтах підказки, зіштовхую з правильними людьми і щовечора витрушую з твоїх кишень сумніви, розчарування та втому. 

Ти – моя щоденна причина летіти. 

Я – твоя раптова згадка про те, що Янголи завжди поруч. 

Бережи себе, бо вас обманювали. У нас немає крил. 

У нас є ви.